Я, може, божевільним тут здаюся.
Ми з вами люди різного коша.
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа!
Коли в похід виходила батава, -
її піснями плакала Полтава..
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.
Звитяги наші, муки і руїни
безсмертні будуть у її словах.
Вона ж була як голос України,
що клекотів у наших корогвах!
А ви тепер шукаєте їй кару.
Вона ж стоїть німа од самоти.
Людей такого рідкісного дару
хоч трохи, люди, треба берегти!
Важкий закон. І я його не зрушу.
До цього болю що іще додам?
Вона піснями виспівала душу.
Вона пісні ці залишає нам.
Ще тільки вирок - і скінчиться справа.
І славний рід скінчиться - Чураї.
А як тоді співатиме Полтава?
Чи сльози не душитимуть її?
Спасибо большое , замечательный отрывок и очень легко учится )
ОтветитьУдалитьТы далбаеб
УдалитьК чему такой вывод?
УдалитьИдите нахуй оба
УдалитьПіздабол як тобі не стидно, я їбу
Удалитьпозакривали пиздаки!1!1
Удалитьчел, ты клоун?
УдалитьДа пошли вы все нахуй
УдалитьМать жива?
Удалитьизвиняюсь за комментарий
Удалитьвсем всего хорошего
Ну не "замечательный", але вчиться легко. Краще, ніж вірші Тичини.
ОтветитьУдалитього не замечательный, я его 6 дней учил :D
ОтветитьУдалитьГотовь ачько тугодум ебаный, ухххх нюфак тупой тьпху блятб
УдалитьВетеринаров не уважаешь????
Боже як вам не соромно(((
УдалитьСпасибо Большое, завтра расскажу посмотрим.)
ОтветитьУдалитьДа стих легко учится
ОтветитьУдалитьцей легший
ОтветитьУдалить- Даруйте... я... незвичка промовляти,
Хотів сказати річ іще таку:
Марусю знаю ще із немовляти
і Гриця знаю ще у сповитку.
Он там сидить та бідна Чураїха.
Чи на суді була вона коли?
Проз їхній двір тоді я саме їхав,
коли Грицька на цвинтар повезли,
Чи рвала мати так на собі коси,
як задзвонили по його душі?
Та він же їй як рідний син і досі,
у них і виріс там на шпориші.
Вона ж свою дитину годувала
та вже й сусідську бавила, чужу.
Бобренчиха ж тим часом воювала -
за курку, за телицю, за межу.
Все нiколи. То в них і повелося:
сьогодні ситий, бо учора їв.
То те дитя й на ноги зіп'ялося,
і розуму дійшло у Чураїв.
Коли ж у Гриця вибилось навусся
і Чураївна стала на порі,
то полюбилась хлопцеві Маруся,-
могли б лише радіти матері.
Воно на те й заходилось спочатку.
Грицько пішов тим часом у похід.
Попідростали верби і дівчатка,-
про це в суді, можливо б, і не слід,-
але ж Маруся так його чекала,
такі літа одна перебула!
Нікому ні руки не шлюбувала,
ані на кого й оком не вела.
Хых, продолжение ¯\_(ツ)_/¯
УдалитьНе плохой урывок , мне понравился
ОтветитьУдалитьДякую, вивчила за 15 хвилин. Дійсно легко і швидко вчиться.
ОтветитьУдалитьТАК ТО УРЫВОК КРУТОЙ, НО НАХУЙ ЕГО УЧИТЬ???????????
ОтветитьУдалитьВ школе стихи учат, прикинь)
УдалитьЩоб розвивати пам'ять та красномовність.
УдалитьЧТО БЫ ПОТОМ ПИСКУ ДАЛИ ЕБАТ...
Удалитьвидимо,ты в школе не учил стихи...
УдалитьБлять ебал я эти стихи
ОтветитьУдалитьсейчас 22:10, мне его на завтра нужно:D
ОтветитьУдалитьПфф изи
ОтветитьУдалить!)
Как два пальца обоссать. На изи выучил, с первого разу!
ОтветитьУдалитьЛя, быстро учится. Хотя я его в жизни не вспомню.
ОтветитьУдалитьнорм
ОтветитьУдалитьСпасибо за отрывок, хоть и не особо понравилось произведение, но выучить стоит.
ОтветитьУдалитьНу нахуй 2 дня вчив
ОтветитьУдалитьСпасибо нахуй блять
ОтветитьУдалитьПривет с ккз
ОтветитьУдалитьХай
УдалитьМне помог этот сайт спс разработчиками
ОтветитьУдалитьвасільєв лох
ОтветитьУдалитьЭтот комментарий был удален автором.
ОтветитьУдалитьЭтот комментарий был удален автором.
Удалить?????????????????????
УдалитьККЗ на месте?
ОтветитьУдалить